Апарат складається з таких складових частин:
головних контактів; дугогасних контактів (у виконанні з дугогасними контактами); контактів допоміжного ланцюга (у виконанні з контактами допоміжного ланцюга); приводу (центральна рукоятка, штанга для пополюсного управління, маховик).
Апарати мають ручне управління і випускаються в одно-, дво- і триполюсних виконаннях.
Складові частини апарату змонтовані на ізоляційній плиті. Апарати з центральною рукояткою та керуванням штангою виконуються на постійній або, на вимогу замовника, на вчасній (транспортній) плиті.
Матеріали та розміри тимчасової плити не нормуються та вибираються підприємством-виробником.
Апарати з маховичним приводом виготовляються лише на постійній плиті.
Головні контакти
Головні нерухомі контакти – контактні стійки 3 (рис. 22) та шарнірні стійки 1 виконані у вигляді пакетів із двох (в апаратах на 630 – 2500 А) або чотирьох (в апаратах на 3200 – 4000 А) мідних шин, укріплених на плиті апарату.
В апаратах серії В2000, Р2000, П2000 стійки проходять крізь плиту та утворюють із задньої сторони плити контактні висновки для приєднання зовнішніх провідників.
В апаратах серії Р3000, П3000 контактні висновки виконані з лицьового боку плити. Затискачі на контактних висновках виконані для приєднання плоских мідних та алюмінієвих шин та укомплектовані відповідними затискними болтами.
Головні рухомі контакти – ножі 6, виконані у вигляді мідних смуг, один кінець яких за допомогою валу 8 постійно зчленований шарнірними стійками.
В апаратах на 1600 А (2000 А в роз'єднувачі типу Р3515) контакт ножа зі стійками відбувається за спеціальними видавками на контактних ножах, а в апаратах на 2000 – 4000 А по напаяним на стійки срібним пластинам 9.
Пригонка контактів вважається достатньою, якщо ділянка входження щупа товщиною 0,1 мм в стик між площинами, що сполучаються, не перевищує 25% нахлестки.
Мал. 22. Головні контакти:
1 – стійка шарнірна; 2 – шпилька; 3 – контактна стійка; 4 – траверса; власник;
6 – ніж; 7 – пружина вигину пластична; 8 – вал; 9 – пластина срібна
Натискання на головні контакти створюється пакетами пластинчастих пружин 7, накладених на контактні ножі та стягнутих шпильками 2. Прогин пружин визначається у включеному положенні ножів як різниця розмірів А у вільному та затягнутому стані. Величина прогину вказана у табл. 6.
Таблиця 6
| Номінальна сила струму апарату, А | Прогин пружини (на пару пакетів), mm |
| 630 | 10±0,5 |
| 1200, 1600 | 7±0,5 |
| 2000 – 4000 | 10±1 |
У апаратах на 3200 – 4000 А прогин середнього пакету пружин встановлюється для підприємства-виробника і регулюється. Ножі з'єднані попарно тримачем 5.
У включеному положенні між ножами та тримачем повинен бути зазор Б і тримач повинен мати можливість зміщуватися (разом з траверсою 4 або незалежно від неї) у напрямках, вказаних стрілками Г у межах 2 – 4 мм.
При відключенні ножі повинні сходитися та упиратися у тримач. При експлуатації, у міру зношування контактів, переміщення утримувача може зменшуватися, проте не допускається повне його зникнення. Головні контакти апаратів можуть працювати з малим зношуванням та малим зусиллям увімкнення та вимкнення лише за наявності мастила (див. розділ «Технічне обслуговування»).
Дугогасні контакти
Апарати, призначені для комутування під струмом, мають дугогасні контакти (рис. 23).
Мал. 23. Дугогасні контакти:
1 – щока; 2 – пластина; 3 – болт; 4 – контакт; 5 – пластина; 6 – косинець; 7 – контактоутримувач;
8 – тримач; 9 – контакт; 10 – пружина; 11 – пластина; 12 – штифт
Нерухомий дугогасний контакт складається з мідного контакту 9, пригвинченого до пружини 10, пластини 11. Нерухомий контакт укріплений на контактній стійці болтом 3.
Пластина 2 (в апаратах на 630 А) або штифт 12 (в апаратах на 1200, 1600 А) запобігає зсуву нерухомого контакту.
Пружина підігнута у бік пластини і притискається до неї у точці Д силами пружності. При натисканні на контакт у напрямку стрілки Е пружина повинна відходити від пластини при зусиллі щонайменше 1,0 kgf. Рухомий мідно-графітовий дугогасний контакт 4 пригвинчений до тримача 5 контактних ножів одночасно з контакто-тримачем 7 і дугогасною камерою.
Контактоутримувач посилює місцеве магнітне поле струму дуги, що виникає на дугогасильному контакті при розмиканні ланцюга, що сприяє видуванню дуги у бік від контактних ножів.
Рухомий контакт закритий дугогасною камерою, що складається з двох ізолюючих щік 1 (рис. 23), чотирьох поперечних пластин 5, що розбивають дугу, що виникає на дугогасних контактах при відключенні струму, і косинця 6, що служить для кріплення камери і одночасно грає роль рога, що сприяє дуги в камеру.
Камера повинна бути встановлена на апараті, щільно упираючись щоками в заплечики тримача 8 в точках Л. Сторони Е, Ю камер і контактних ножів повинні бути паралельні один одному (непаралельність не більше 1 мм), що регулюється підгинанням полиці тримача 8, до якої камера кріпиться. При включенні апарата в момент торкання дугогасних контактів між контактними ножами 4 і стійкою контактної 3 (рис. 24, а) зазор І повинен бути не менше 3 мм.
Мал. 24. Регульовані розміри в дугогасних контактах:
а – момент торкання дугогасних контактів під час включення апарата; b – неодночасність замикання дугогасних контактів різних полюсів; с – момент сходу контактних ножів на контактні стойки; 1 – пластина; 2 – пружина; 3 – контактна стійка; 4 – ніж
У міру зношування дугогасних контактів величина зазору зменшується, але повне зникнення зазору не допускається.
При включенні дугогасних контактів замикаються раніше головних. Неодночасність замикання дугогасних контактів у різних полюсах допускається за умови, що найбільший зазор Ж (рис. 24, b) між дугогасними контактами одного полюса в момент, коли зіткнуться дугогасні контакти в іншому полюсі, не перевищує 1,5 мм. Цей зазор регулюється підгинанням пластини 1. У той момент, коли контактні ножі при включенні апарата зійдуть на стійки (рис. 24, с), нерухомий дугогасний контакт повинен бути віджати рухомим дугогасним контактом настільки, щоб між пружиною 2 і кінцем пластини 1 утворився зазор , рівний 3 - 4 мм. Не слід допускати такого зношування дугогасних контактів, при якому зазор буде менше 0,5 мм.
Контакти допоміжного ланцюга
Кожен апарат допускає прибудову одного або двох контактів допоміжного ланцюга, скомплектованих попарно: один замикаючий і один, що розмикає (рис. 25).
У перемикачах контакти допоміжного ланцюга встановлюються кожному напрямі включення.
Контакти допоміжного ланцюга та їх затискачі в апаратах І та ІІ величин всіх виконань, ІІІ та ІV величин з центральною рукояткою та керуванням штангою розташовані з лицьового боку плити, а ІІІ та ІV величин з маховичним приводом – з заднього боку плити апарату.
Мал. 25. Контакти допоміжного ланцюга:
a – становище контактів у включеному стані апарата; b – положення контактів у відключеному стані апарата; 1 косинець; 2 – контакт металокерамічний; 3 – основа;
4 – контакт розмикаючий; 5 – контакт замикаючий; 6,7 – кнопка; 8 – пружина стиснення; 9 – місток контактний
Основною монтажною деталлю комплекту контактів допоміжного ланцюга є пластмасова основа 3 (рис. 25), на якому укріплені чотири косинці 1 з затискачами для приєднання зовнішніх проводів і металокерамічними контактами 2, які перемикаються двома контактними містками 9.
Містки розтискаються пружиною 8 і спрямовуються стрижнем кнопки 6. При переміщенні кнопки відбувається замикання та розмикання контактів допоміжного ланцюга.
У відключеному положенні апарата під дією пружини 7 всі контакти, що замикають, розімкнуті, а розмикаючі - замкнуті.
При включенні апарата стрижень кнопки 6 віджимається шпилькою, пов'язаною з контактними ножами (в апаратах з центральною рукояткою та керуванням штангою) або спеціальним важелем (в апаратах з приводом від маховика), як показано на рис. 25, а. При цьому контакти, що розмикають, розмикаються, а замикаючі – замикаються.
У перемикачах зміна комутаційного становища відбувається лише з контактах допоміжної ланцюга, відповідних даному напрямку включення. Комутаційне становище інших контактів допоміжної ланцюга не змінюється.
Відповідно до цього сигнальні лампи для дистанційного розпізнавання комутаційних положень перемикача рекомендується підключати до контактів допоміжного ланцюга згідно з рис. 26. Коли апарат увімкнений до упору, кнопка (рис. 25, а) повинна мати запасний хід «О» не менше 1 мм, а провал Н містка повинен бути не менше 2 мм. Запасний хід «О» та провал Я регулюється зміщенням основи на стійці, до якої контакт допоміжного ланцюга кріпиться.
Мал. 26. Схема підключення сигнальних ламп до контактів допоміжного ланцюга:
ЛК – лампа сигнальна червона; ЛЗ – лампа сигнальна зелена; КВЦ1-контакт допоміжного ланцюга для одного напрямку включення перемикача; КВЦ2-контакт допоміжного ланцюга для іншого напрямку включення перемикача
Для регулювання у стійці передбачені спеціальні пази. Провал М (рис. 25, b) містка контакту, що розмикає, встановлюється на підприємстві-виробнику і в процесі експлуатації не регулюється.
Привід
Апарати виконуються з центральною рукояткою, керуванням штангою і приводом від маховика.
Центральна рукоятка виконується двох видів: куля з ізоляційною шайбою або ізоляційна трубка з ізоляційними шайбами, закріпленими на рухомих ножах (в однополюсних апаратах) або ізоляційній траверсі, що з'єднує ножі (у двох та триполюсних апаратах).
В апаратах з центральною рукояткою всі полюси включаються та відключаються одночасно. Кожен полюс апарата з керуванням штангою, що знімається, включається і відключається по черзі.
Штанга є ізоляційною трубкою зі скобою на одному кінці і кулястою ізоляційною рукояткою на іншому.
Ножі кожного полюса забезпечені тримачем з отвором кільцеподібним, в яке вставляється скоба штанги при керуванні апаратом.
Перемикачі з керуванням знімною штангою забезпечені пристроєм, що забезпечує уловлювання та фіксацію середнього (відключеного) положення.
Фіксуючий пристрій складається з шайби 2 (рис. 27) та ролика 4, розташованих між шинами 6 шарнірної стійки. Ролик притискається до шайби пружинами 5. Шайба 2, що захоплюється шпилькою 1, обертається разом із контактними ножами на валу 3.
Управління апаратом із приводом від маховика здійснюється поворотом валу, пропущеного між стійками. На вал насаджено маховик та циліндричні шестерні. З допомогою шестерень і важелів вал надає руху траверсу з контактними ножами. Напрямок обертання маховика приводу та контактних ножів протилежні. Підшипники приводного валу встановлені безпосередньо на плиті апарату.
Підшипник вала з боку маховика має шкалу зі знаками "О" (відключено) та "I" "II" (включено). Стрілка на маховику вказує комутаційне положення апарату.
Мал. 27. Фіксуючий пристрій перемикачів:
1 – шпилька; 2 – шайба; 3 – вал; 4 – ролик; 5 – пружина; 6 – шина